Велопокатушка Дніпропетровськ – Старі Кодаки

Клуб KAVA організовує велопокатушки в Дніпропетровську для всіх бажаючих, які проходять щотижня. У неділю, 17 липня, пунктом призначення став кар'єр у селі Старі Кодаки. Завдяки цій покатушці я вперше побачив дніпропетровський аеропорт, як і сам кар'єр, а також попрактикувався у фотографуванні з велосипеда на ходу.

Я на старті, кіт здивовано дивиться на спущене заднє колесо.

Заїжджаю до Дениса, підкачую колеса, і ми вирушаємо.

Колона стартувала від вокзалу, а ми доїхали до Підстанції і чекаємо, поки вони приїдуть.

Чекали десь півгодини, за цей час Запорізьким шосе проїхало чимало велосипедистів. Ось фотографії деяких із них:

Денис помітив смішну рекламу через дорогу, яка каже "найвищі ціни у нас".

Ми дочекалися колону!

Тільки почали їхати - в одного з тих, хто їде попереду вивертається кермо, і він починає бігти по дорозі разом із велосипедом. Зупинилися, виявилося кермо ґрунтовно тріснуло.

Так як полагодити поломку на місці не вдасться, їдемо далі, залишаючи велосипед разом з його власником чекати на евакуатор.

За кілька сотень метрів ще один сміливець в'їжджає на повному ходу у відкритий зливозвід. Наслідки - невеликі садна і пробите колесо.

Той самий незакритий зливозвід можна побачити на фото.

Камеру заклеюють.

Потерпілому надають необхідну допомогу.

Далі шлях був рівний та без подій. Тримаємо курс на аеропорт.

Якби не слово на фасаді, я б ніколи не подумав, що переді мною наш аеропорт - автовокзал і той більше.

Далі робимо невелику зупинку у Кодаках біля магазину.

Мій велосипед на парковці.

Велосипед Дениса.

Від магазину прямо вниз, де вже видно Дніпро.

Корова пасеться на рештках козацького кладовища.

Зверху відкривається чудовий краєвид на кар'єр - озеро неймовірно яскравого зеленого кольору.

Спускаємося вниз, до розділової лінії між кар'єром та річкою. Охочі купаються, інші влаштовують перекус.

Повз пропливає теплохід "Галина Андрусенко". На вітальні крики дачники з теплохода не відгукнулися.

На кар'єрі скрізь каміння та плити невідомого походження.

Залишки пристані?

Яблуня.

Швидко збираюся, настав час вирушати.

Їдемо жахливо розбитою дорогою. Через п'ять хвилин зупиняємось, чекаємо на тих, хто відстав.

Придніпровська ДРЕС.

Сонце починає ховатися.

Їдемо далі, виїжджаємо на Набережну Перемоги.

Набережною доїжджаємо до мосту на Монастирський острів.

Тут оголошується фініш велопокатушки.

Піднімаємось на міст, милуємося заходом сонця і вирушаємо додому.

Поділитися